чтобы поместить сообщение или комментарий вам нужно войти под своим логином

логин

пароль

регистрация
забыл пароль



чтиво / интервью

Рок з молоком. Фіолет

16.08.11 | Діма Войналович | rock.kiev.ua

Як за два роки завоювати прихильність українського слухача? Напевно, слід брати приклад з наполегливих хлопців з гурту Фіолет. Три різножанрових альбоми, численні виступи на різноманітних майданчиках, паралельний проект… В чому секрет успіху у будь-чому розказав нам Сергій Мартинюк, фронтмен групи. І можна бути впевненим, він знає, про що говорить.

Привіт. Правда, що ідея створення гурту прийшла до вас у салоні маршрутки? Чому саме Фіолет?  

Абсолютна правда. То було взимку 2009-го. На той час я, менеджер луцького гурту ВОДА та їхній тодішній басист Андрій, в процесі поїздки на автовокзал від місця нашого виступу в Рівному, зійшлися на ідеї створення акустичного гурту. Ні про які концерти і всяке таке не йшлося, - мені потрібен був музичний супровід під мої вірші, а Андрій, як вчитель по грі на акустичній гітарі, вирішив мені допомогти в цьому. Чому Фіолет? Навіть не знаю. Спочатку то була просто точна, коротка назва. Колір творчих людей… Згодом, коли почався процес творення повноцінної музики, ми зрозуміли, що нам просто «фіолетово» на стилістичні умовності та рамки. Хоча, це справа критиків, говорити про стилі, але ми собі знаємо.

Що вплинуло на ваш вибір, коли ви з акустичного дуету перероджувалися у повноцінний рок-бенд?

Коли ми зрозуміли, що перетворюємося в гурт, постала потреба в ритм-секції. Річ значима. Я хотів ді-джея, електронний мінімал-біт, на зразок Бумбоксу, далеко ходити не потрібно. Пошуки такої людини в Луцьку не принесли результату, і ми задумалися над живою ритм-секцією. Час показав, що нічого  кращого в живій музиці за живу ритм-секцію немає. Тим паче нам вдалося знайти людей, які якнайкраще вписалися в концепцію гурту.

За досить короткий час Фіолет встиг записати три альбоми, створити та втримати проект «Кров з молоком», прийняти участь у різноманітних фестивалях, а ти ж навіть є співзасновником і арт-директором одного з них. Як на все вистачає часу? Може, є якийсь секрет? 

Насправді проблем з часом немає. Більше проблем з людьми. Як це не прикро визнавати, але будучи і музикантом і організатором водночас, я постійно стикаюся з тим, що навколо дуже мало кваліфікованих та відповідальних людей. Дуже часто все приходиться робити самотужки. І простіше, щоб тобі не заважали, ніж лізли з «такою» допомогою. Проектів було б ще більше, якби були люди, з якими можна щось робити. Найважливіший момент у підході до знаходження часу «на все» - це твоє життєве самовизначення – «сродна праця» по Сковороді – я роблю те, що вважаю справою свого життя, відтак, так чи інакше, все робиться з любов’ю до свого ремесла. Це єдиний секрет.

Та на що тобі його (часу) не вистачає?

Не вистачає часу читати і слухати все, що з кожним наступним днем все збільшує і збільшує об’єм мого домашнього архіву. Хотілося б продовжити добу ще на годин 15 – тоді, можливо, щось в цьому житті б і з мінилося в кращу сторону. До прикладу, навантажив гору британської інді-музики – навіть не уявляю, коли маю все це переслухати… А ще маса книг і авторів, які так і рвуться мені до рук і я не знаю, що робити  і як заспокоїтися, курва…

А хто сформував музичний смак гурту і твій особисто?

Питання дуже неоднозначне… Почну з того, що в рецензії на наш перший альбом «Трохи тепла» один російський критик нарахував до 7 стилів музики і різних стилістичних присмаків. (Цікаво, як вони відреагують на «фруктовий кефір» нового альбому:). Отже… Коротко про музикантів, щоб осягнути поняття нашого смаку, стилю та його формування. Барабанщик Валік  - джазовий музикант (з досвідом і школою), басист Андрій – гітарист-класик, гітарист Колік – шанувальник нової хвилі західного поп-року (Джон Майєр, «марун файв» і тд. і тп.), клавішник Петько – справжній композитор і ходяча музична школа, ну і я – прихильник панку, ска та хард-кору… От і виходить те, що виходить. Хто буває останні півроку на наших концертах, мав можливість сповна оцінити всю нашу еклектику. Пошук. Пошук. Пошук. Ми зараз кардинально відрізняємося в звуці від матеріалу першого альбому. Хоча минув тільки рік.

Як і для чого «народилася» «Мейсца пакуты»?

В мене багато друзів білорусів, зокрема музикантів. Хто слідкує за новинами, прекрасно знає про всі тонкощі політики Лукашенко та його режиму. Купляти свободу народу ковбасою та напівефемерною стабільністю (читай, застоєм) – явно не те, що мало б характеризувати країну в центрі Європи. Мовчу про чорні списки гуртів та виконавців. Ця наша пісня – це наша підтримка білоруських колег. Ні більше, ні менше. Подарована нам ця композиція Яном Маузером, вокалістом гурту «Маузер», який відзначається чіткою радикальною позицією щодо Луки. От і все. Якщо ми не потрапимо в чорні списки режиму, на осінь цього року поїдемо до Білорусі з концертами…

Якщо ви заспівали білоруською, то можна очікувати пісень і на інших мовах?

Хіба французькою, яку я вчив в школі, і вимова якої більш менш мною осягнута. Англійська не моє – не хочеться бути черговим клоуном, який не вивчив своє мови, а вже співає англійською… Причому сам факт, ще приймається, а от про те ЯК співають, скромно промовчу. Не суджу, але часом смішно до неможливості. А білоруська ще буде. 

Є якісь теми, яких ви ніколи не торкнетеся у своїй творчості, які у вас викликають відразу? А про що ви можете співати знову і знову?

Так відразу і не скажеш… Останнім часом відразу викликає політика і політики. Не співатиму про релігію. Точно. Про любов так. Різну любов. До себе, протилежної статі, України. Хочеться співати про соціальне. Готуватимемо нову програму, яка трохи змінить уявлення слухачів про Фіолет, як гурт, який цілком і повністю «висить» на романтичних «шмарклях».

Яких людських якостей ти не «перетравлюєш», а які навпаки – цінуєш? Яких людей більше трапляється?

Лицеміри  та безвідповідальні люди – ось ті, хто мене харить найбільше. Прикро говорити, але потрібно називати речі своїми іменами. Найбільше лицемірів в нашому місті в середовищі музикантів. В обличчя вони сиплють тобі компліменти і тому подібне, за спиною обливають концентрованим брудом. Нахрін їх! Світ врятують романтичні, відверті шибайголови. Люблю людей, які «висять» на своїх темах, навіть, якщо ці теми поміщають в сірникову коробку. Таких людей менше, але вони є. Часто-густо саме такі індивідууми надихають мене на нові звершення.

За ці роки, що вважаєте найбільшим досягненням? І до чого прагнете надалі?

Цієї осені ми відзначатимемо другий день народження Фіолету. Час невеликий, але про щось говорити можна. За краще, якщо говорять ззовні, звичайно. Для нас, як музикантів, важливо, що ми зуміли записати три студійні роботи, переступивши рубіж ПРОСТО молодого гурту. Відіграли масу концертів на різних майданчиках, часто-густо ділячи сцену з провідними українськими гуртами. Ми тримаємося купи – це найбільше досягнення. Надалі, якщо ми триматимемося один одного подібним чином, в нас буде ВСЕ. Як музикантів та людей.  Я в цьому переконаний.

Як вважаєш, чого нині не вистачає молоді?

Віри в себе. Сильних та значимих.

Ти ж за освітою політолог? Твоє особисте ставлення до сучасної ситуації в країні?

Країна, образно кажучи, в дупі. Не виключене повернення до куч міського авторитаризму. Опозиція мертва, влада смішна. Що може бути гірше? Я не підтримую жодного українського політика. Взагалі, наш політикум нагадує сто раз перебраний смітник, з якого ми раз по раз витягуємо когось, щоб знову дати йому шанс на профпридатність. Плюс, я цієї влади не визнаю. Її легітимність для мене смішна.

Які найближчі плани гурту?

Відзняли свій дебютний кліп, записуємо другий повноцінний «електричний» альбом та готуємо всеукраїнський тур в його підтримку. Хочеться чогось масштабного, тільки або ми ще не доросли до цього, або треба чекати на нові хвилі креативу.

Осінь – пора нових релізів та гастролей. Фіолет теж порадує українців (чи не лише українців?;)) чимось подібним?

Вже розповідав про новий альбом, від якого ми чекаємо дуже і дуже багато … Там буде найкраще, що ми зробили на сьогодні. Далі піде нова сторінка.

Кілька побажань наостанок:

Віри в себе та свої сили. До мети та мрії дістається той, хто готовий віддати останнє, що в нього є. Яка б не була ситуація в країні, хто б не був при владі і скільки б не коштувала буханка хлібу. Вся криза в нас. За місце під сонцем потрібно боротися, але важливо те, що в кожного з нас воно є!

Фіолет - СМСки до Бога from NTer.net.ua on Vimeo.


комментарии


чтобы поместить сообщение или комментарий вам нужно войти под своим логином