Лідер гурту "Тік" Віктор Бронюк: "Вища насолода - в гарному взутті"

Віктор Бронюк: схуднути на 20 кг мені допомогла дієта СМЖ.

Я вважаю, що дієта СМЖ (спробуй менше жерти) - найкраща з усіх існуючих. Завдяки цій дієті плюс щоденним кілометровим пробіжкам, мені вдалося скинути 20 кг. На перший погляд - цифра невелика, але подумайте: це ж два відра води! Правда, в останні місяці у нас дуже багато роботи і регулярний спорт довелося скасувати, але це тимчасово.

Який секретної дієтою я користуюся? У моїй дієті немає ніякого секрету, потрібно просто менше їсти і більше рухатися. Єдина категорична заборона - на алкоголь: вже майже рік зовсім не вживаю.

Чому? Тому що, коли сідаєш за стіл, починаєш жити за прислів’ям: випив сто грам - з’їж кілограм. Але п’єш не сто грам, а двісті і більше. І результат цього сумний: свята закінчуються, а ні в одні штани влізти не вдається. Тому краще вже зовсім не пити.

Як нам вдається зібрати аншлаг і чому на наших концертах всі танцюють?Секрет простий: на нас працює учасник битви екстрасенсів. Перед концертом він шаманить, трясе вербами і все - аншлаг! Люди сходяться.

Про наші «антикризові» концерти: у нас немає мети заробити як найбільше. Ціни на наші квитки такі, що потрапити на концерт може кожен бажаючий. Це наше принципове рішення.

Віктор Бронюк: ідея глобалізації світу мене лякає. У мене немає яскраво виражених музичних уподобань типу любові до китайських частівок. Але ідея глобалізації світу мене насторожує. Я не хочу, щоб у будь-якій точці рідної країни або за кордоном мене оточували одні й ті ж особи, по радіо звучали одні й ті ж голоси. Тому я люблю слухати регіональні радіостанції: у них є своє обличчя, своєрідний місцевий колорит. Нам доводилося бувати на багатьох таких радіостанціях і це завжди цікаво.

Віктор Бронюк: люблю зручний одяг і шукаю межу, до якої можна гвалтувати свій організм. Є така українська приказка «людину гріє НЕ одяг, людину гріє рух». Але треба, щоб одне доповнювало інше: одяг не повинен сковувати тіло, доставляти йому дискомфорт. Речі повинні зігрівати і душу, і тіло. Для мене це основні ознаки модною і красивою одягу: щоб тілу тепло і зручно, а душі комфортно.

Одного разу, під час турне, мені довелося на ногах перенести дві пневмонії. Людям, які купили квитки на концерт, адже все одно, чи в тебе нежить чи ні, кашляєш ти чи ні. Буває, виходиш на сцену і сумніваєшся, чи зможеш заговорити. Але співаєш і думаєш: а де та межа, до якого ще можна гвалтувати свій організм?

Віктор Бронюк: не хочу жити в київських пробках, люблю свою Вінницю. Я не люблю Київ. Мені вистачає двох-трьох днів, щоб заспівати на весь голос «Як тебе полюбити Києве мій»)))

Пригадую: у соліста гурту «Чайф» Володимира Шахріна, якось запитав: «Чому такий відомий музикант не їде жити до Петербуругу, а сидить в Єкатеринбурзі?» На що він відповів: «Ви знаєте, я ж як болотний карась. Мені дуже комфортно в моєму маленькому озерці з чистою водою. Мені пропонували: приїжджай до нас у велике місто, ми тобі великий акваріум побудуємо, водолазів булькаючих напустимо. Але це не для мене ». Я повністю підтримую цю думку.

Я дуже люблю свою рідну Вінницю. Це просто чудове місто. Років шість тому, коли ми тільки починали свою концертну діяльність і поверталися з київських концертів у свою провінцію, різниця дуже відчувалася. Зараз Вінниця інша: хороше освітлення, хороші дороги, сміття немає. Є величезний фонтан з лазерним проектором. Формується культура вільного часу: у Вінниці проводяться фестивалі, карнавали, маса концертів.

Сьогоднішня Вінниця - це, без перебільшення, європейське місто. Якщо мені потрібно до Києва, я сідаю в машину і через дві години у столиці. Приблизно стільки ж часу потрібно, щоб у київський час пік переїхати з одного берега на інший. Ні, я не хочу жити в пробках і кожен день себе запитувати: «Що я, власне, тут роблю?».

Віктор Бронюк: є хороші машини, є дуже хороші машини і є Мерседеси.Згадую одну старовинну притчу: в середні століття було дуже модно запрошувати на світські раути поетів. Одного разу, після одного з таких прийомів, вельможа звернувся з питанням до поета: «Ось ти мислиш такими неземними категоріями, скажи мені тоді: в чому сенс найвищого блаженства?». І поет, який до цього кілька годин говорив мовою богів і оспівував піднесену любов, відповів: «Вище блаженство - в гарному взутті». Невимовно здивований вельможа попросив пояснити настільки приземлену думку. І поет пояснив: «Якби ви так багато ходили пішки, як і я, ви б зрозуміли».

До чого це я веду? Якщо ти більшу частину життя проводиш у дорозі, ти повинен бути впевнений в тому, що через тисячу кілометрів у тебе нічого не заболить, а в машині нічого не зламається. Мерседес мені це гарантує.

Розмовляла Анна Маряшева

Фото: Макс Зубцов