чтобы поместить сообщение или комментарий вам нужно войти под своим логином

логин

пароль

регистрация
забыл пароль



чтиво / события

У Луцьку концерт відіграли у тролейбусі!

24.06.11 | Лариса Іллюк | artvertep.com
У суботу побували на концерті пам’яті Віктора Цоя, якому 21.06 виповнилося б 49 років. Це був перший мій досвід відвідин Квартири FM (сподіваюсь, не останній :-)) Мені сподобалось.

Перш за все, звичайно, пісні "Кіно" – ми на них виросли. Якщо зараз у дворах здебільшого лунають ритми із нутрощів модних гаджетів, то десяток років тому жоден двір не уявлявся без гітари. І починали переважно із пісень Цоя: "Пачка сигарет", "Звезда по имени Солнце", "Бездельник", "Восьмиклассница"... Але облишмо ретроспективу і повернімося до суботнього вечора.

Класна була сама ідея почати концерт у тролейбусі, що іздить містом (і назва влучила – такий собі флеш-моб вийшов:-)) Цікаво було спостерігати за мимовільними глядачами на тролейбусних зупинках, котрі готувались до посадки, а тролейбус їх минав. І взагалі, атмосфера була чудова. Згадалося, як колись натовпом їздили на фестивалі або виступи.

Потім вечір продовжився у кафе "Ейнштейн", що в історичному корпусі ВНУ ім. Лесі Українки. Показували концерт групи "Кіно" (останній, якщо мене не підводить пам’ять) і оновлений фільм "Игла".

Потім концерт місцевих і приїжджих команд та виконавців продовжився. Із Луцька – дует "План Барбаросса", Із Володимира-Волинського молодий хлопчина, із Києва... Якщо чесно, усіх не запам’ятала, бо об’єм випитого пива таки давався взнаки. Комусь власні пісні вдавалося зіграти краще, аніж Цоєвські, хоч і здаються вони зовсім нехитрими в акустичному виконанні. Намагалися експериментувати – то було цікаво.

Одна із команд вразила мене найбільше – луцька "Re-play"(сподіваюсь, що написала так, як тра ;-)) Їх інтерпретація пісень Цоя видалися мені найвдалішою – джазові фішки вокалістки, скрипка, непогана гітара (хоча, соло мені таки не вистачило). "Солнечные дни" і "Последний герой" прозвучали чудово, "Кукушка" – більш класично. Головне, що через один цей виступ можна сказати, що вечір вдався.

Шкода, що додивитися до кінця мені не вистачило часу "Но в десять ровно мама ждёт меня домой" :-)) Жартую, звісно, але додому таки треба було потрапити до 23.00

комментарии


чтобы поместить сообщение или комментарий вам нужно войти под своим логином